Історія

Історична довідка 

1897 рік – збудовано і відкрито земську початкову школу.

1931 рік – школа стає семирічною, у ній навчається 250 учнів.

1934 рік – перший випуск 7 класу.

1942 рік – школа була спалена німцями.

1944 рік – усім селом відбудували та обладнали школу.

1951 рік – закінчено будівництво нового приміщення школи, вона стає середньою. Відкриттю школи в значній мірі сприяв славний земляк, поет, академік, міністр освіти, Голова Верховної Ради УРСР – П.Г. Тичина.

1955 рік – перший випуск середньої школи, який мав 35 випускників.

1968 рік – указом президії Верховної Ради УРСР школі присвоєно почесне звання імені П.Г. Тичини.

1997 рік – школа відмітила 100-річний ювілей.

2008 рік – відкрито музей-галерею з ініціативи родичів П.Г. Тичини.

2011 рік – на базі школи проведено Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 120-річниці від дня народження П.Г. Тичини.

2016 рік – у навчальному закладі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 125-річниці від дня народження П.Г. Тичини.

2017 рік – відкрито меморіальні дошки  загиблим воїнам АТО Ковальчуку Сергію та Дегтяру Миколі.

Сьогодні  вчителі та учні школи — колектив однодумців, який живе багатогранним, сповнений турботами життям, уміє працювати і відпочивати, любить свою рідну школу і щиро бажає їй процвітання.
Педагоги часто говорять про те, що лишаються молодими незалежно від віку, бо працюють із молоддю. Молодість розуміють при цьому насамперед у духовному плані: сміливість задумів, оптимістичність думок, рішучість у подоланні перешкод. Наші учні вже набагато далі від нас, ніж, ми свого часу, від своїх  учителів.

Нові технології, шалений потік  інформації, відстороненість від будь-якої ідеології відрізняють нинішню молодь, поглиблюючи « прірву між, поколіннями». А головне — це їхнє вміння й бажання жити сьогоднішнім днем, насолоджуватись кожною миттю неповторно прекрасного життя.
Минуле — це пунктирна лінія, яка лишається позаду нас і ніколи не може бути повторена. Майбутнє — ще безліч ліній, що позначають можливі варіанти розвитку подій. А теперішнє — ще і є точка, де ми перебуваємо зараз. Точка переходу одиничного минулого у множинне майбутнє. І насправді ми знаходимось у цій точці, і владні лише над нею.Та щоб наші вихованці були успішними в житті, ми передаємо їм досвід минулого й навчаємо прогнозувати майбутнє.